11 листопада в межах Міжнародного тижня науки та миру був проведений урок-науково-практична конференція «Мова як генетичний код народу», присвячений Дню української писемності та мови. В заході взяли участь учні 8-11 класів, що є членами дослідницького товариства «Шкільна академія наук». На початку заходу виступила О.П. Попченко, голова Ради ДТУ “Шкільна академія наук», вчитель української мови та літератури, яка привітала учнів з Днем української писемності та мови і наголосила на тому, що людина може володіти кількома мовами, залежно від її здібностей, нахилів і прагнень, але найкраще, найдосконаліше вона має володіти рідною мовою. Адже мова виконує не тільки комунікативну функцію, а є й виразником освіченості, культури та інтелектуального розвитку людини.
Потім були проголошені виступи-дослідження учнів щодо історії розвитку української мови на терені Придністров’я, а також сучасного стану функціонування мови. Так, Василенко В., учениця 10 класу, зазначила, які соціально-політичні фактори і як впливали на процес розвитку української мови в Придністров'ї до 20-х років ХХ століття, як розвивалася українська мова в часи створення МАРСР (1924-1940), а також про наслідки державної мовної політики в роки існування МРСР(1940-1990) щодо української мови.
Каліон А., учениця 11 класу, познайомила присутніх зі своїми розвідками щодо демографічної та комунікативної потужності української мови на терені Придністров’я. Овчеренко Х., учениця 11 класу, в своїй доповіді торкнулась питання української мови в системі освіти, а Кириця О., учень 8 класу, підняв проблему використання української мови в засобах масової інформації. Цікавою для присутніх стали дослідження мовної ситуації щодо української мови в м. Рибниці та Рибницькому районі, як одному за найбільшою чисельністю українців в Придністров’ї (45,41%). З висновками цього дослідження познайомив усіх Заболотний Г., учень 8 класу. Він наголосив, що українська мова ще не дістала належного застосування в усіх сферах життя, має низький рівень, хоча останні дослідження засвідчують прогнозоване розширення сфер вжитку української мови.
Учні з цікавістю обговорювали зазначені проблеми та навіть вступали в дискусії.
Ще у XVIII столітті відомий німецький публіцист і сатирик Ліхтенберг зауважив: «Майбутнє має бути закладене в теперішньому». Впевнені, що майбутнє в української мови в Придністров’ї є. І якщо сьогодні для нашої молоді питання мови, культури, історії є цікавим та актуальним, то воно буде мати продовження і в них самих, і в їхніх родинах.
