13 грудня – День святого Андрія Первозванного. В народі ще це свято називають Калита. Воно вважається парубочим святом, оскільки в Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати і робити різні збитки, а дівчата цієї ночі можуть дізнатись свою долю. За традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12-го грудня. Жартували, оповідали цікаві історії та грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня ворожили... Колись вечорниці були дуже поширені. На них молодь ближче знайомилася і пару собі вибирала. Було так заведено, що кожне село і навіть вулиця мала „свою" хату для вечорниць. Як тільки звечоріло, дівчата до господині, де мали відбутися вечорниці, приносили хто що мав: сир, масло, яйця, борошно, фрукти. Хлопці приносили наливку і цукерки. Господиня ще за дня варила компот із сушених фруктів і картоплю на вареники. Дівчата приходили заздалегідь, щоб допомогти господині приготувати святкову вечерю. Після заходу сонця надходили парубки, розсідалися по світлиці і тоді розпочиналося дійство. Починалося все із цікавих історій, які переказували хлопці, поки деякі дівчата з господинею накривали святковий стіл. Найдивовижніші оповідки розповідали старші парубки, вставляючи поміж тим всілякі жарти, щоб наймолодші дівчата не заспали, адже треба було 12-ї години ночі дочекатися, щоб наворожити собі свою доленьку... Отож і ми вирішили нагадати, як раніше зустрічали це свято. 12 грудня в нашій школі відбулися Андріївські вечорниці. А підготували це святкове дійство учні 9 та 10 класів під керівництвом С.В. Демедюк, керівника фольклорного гуртка. Зайшовши до актової зали, всі одразу були вражені святково прибраною сценою. Неначе насправді потрапили в селянську оселю – і піч, і святково прибраний стіл та справжні вареники, на лаві мати з донькою. А потім – і пісні, і танці, і жарти. А який цікавий обряд ворожіння! Дівчата кидали чоботи, щоб дізнатися, з якої сторони буде любий, ворожили на воді, на насінні, на дзеркалі. А хлопці вихвалялись перед дівчатами, щоб на них звернула увагу люба. А в кінці заходу господиня всіх почастувала варениками. Ось і ожили перед нами ігри та забави нашого народу. Тепер, головне, щоб вони не пішли у забуття. Тож бережімо цю прекрасну, невичерпну скарбницю. Зі святом, вас, Андрії, Андріївни та Андрійовичі! Хай ваша хата буде багата на хліб, сіль, велике добро, міцне здоров’я, сімейне тепло.