З днем народження, наша славна Рибнице! 21 листопада наше місто Рибниця святкує свій 386-й рік народження. Рибниця - одне з найкрасивіших міст Придністров'я з багатою історією і розвиненою інфраструктурою. Перші відомості про Рибницю відносяться до 1628 року. Його назва, що трактувалася спочатку як Ридванець, за однією з версій, виникла внаслідок того, що місцеві рибалки продавали рибу заїжджим купцям, які поступово і стали називати це поселення Рибницею. Як населений пункт і фортеця польського короля, Рибниця згадується також у книзі відомого турецького мандрівника Ельвія Челебі «Землі Молдавії і України», який побував у цих краях разом з турецькою армією у 1656 - 1657 р.р. У 1793 р. в результаті другого поділу Речі Посполитої (Польщі) територія була приєднана до Росії, а з 1797р. Рибниця увійшла до складу Молокішської волості Балтського повіту Подільської губернії. До 1808 р. тут нараховувався вже 201 двір. В 1924р. селище стає районним центром Молдавської АРСР, а в 1938 р. Рибниця придбала статус міста. В ХIХ в. в містечку діяли православна церква і католицький костел. Перша православна церква була побудована у 1682 році. У 1990 році закладено камінь для нового собору в ім'я Архістратига Михайла-Архангела. Собор освячено 21 листопада 2006 р. Михайло-Архангельський собор виступає головним і найкращим архітектурним об'єктом міста. Його масивні дзвони розміщені на третьому ярусі, а в самому центрі звертає на себе увагу величезний дзвін «Благовіст», вагою 100 пудів, навколо якого красуються ще 10 дзвонів, при цьому найменший з них має вагу всього 4 кг. Одночасно собор може вмістити до 2 тисяч прихожан. У 2003 році відбулося освячення нового католицького костелу імені Святого Йосипа. Історія Рибниці багата різними революційними подіями. У роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р.р. рибничани встали на захист рідної Вітчизни. Близько 8-ми тисяч жителів міста та району боролися на різних фронтах Великої Вітчизняної війни. Багато з них за мужність і відвагу були нагороджені бойовими нагородами, серед них – герой Радянського Союзу Віктор Валер'янович Вахарловський, який був удостоєний цього високого звання за виконання бойового завдання при форсуванні р.Дунай. Важкі втрати пережило місто у дні Великої Вітчизняної війни, коли майже все єврейське населення було винищено фашистськими військами. Щоб увічнити пам'ять загиблих, було зведено на місці розстрілів меморіальний знак. 9 травня 1975р., в день святкування 30-річчя Великої Перемоги над фашистами, в місті був відкритий Меморіал Слави. На частку придністровського народу випало ще одне тяжке випробування. У збройному конфлікті, розв'язаної націоналістами Молдови в 1992 році, 31 рибничанин віддав своє життя за свободу і незалежність Батьківщини. Більше 1000 підприємств та організацій нашого міста та району вносять свій вклад в розвиток Рибниці і Придністровської Молдавської Республіки. З кожним роком вони нарощують обсяг виробництва. У 1871 р в Рибниці була відкрита міністерська школа, а через 6 років - школа грамоти для дівчаток. На початку ХХ ст. побудовані двокласне училище і лікарня на 5 ліжок. Сьогодні в Рибниці діє 20 дитячих садків, 14 загальноосвітніх шкіл, в тому числі ліцей та гімназія, Центр дитячої та юнацької творчості, 18 спортивних федерацій з 22 видів спорту. Функціонують філії Придністровського державного університету ім. Т. Г. Шевченка та Московської академії економіки і права. Для організації культурного дозвілля городян широко відкриті двері культурно-просвітніх установ: Палац культури, культурно-дозвільний центр «Олімп», централізована бібліотечна система, історико-краєзнавчий музей, музична і художня школи, школа мистецтв. В місті створена розгалужена мережа медичних установ. За великий внесок у становлення і розвиток економічного, соціального та культурного потенціалу Придністровської Молдавської Республіки місто Рибниця нагороджене орденом «Трудова Слава», орденом Пошани і медаллю «За трудову доблесть». Підготувала Ботнаренко А., Учениця 9 класу