П Е Р Е Д М О В А
В епоху морального і духовного зубожіння, коли батьки в пошуках за
заробітками кидають процес виховання своїх дітей напризволяще, покладаючись
лише на школу, забуваючи про негативний вплив вулиці, і діти, залишаючись на
одинці з собою, ідуть за течією складної сучасної дійсності. Як некероване
судно, наштовхується постійно на мілини і скелі, так і діти не можуть обрати із
потоку інформації, що навалилась на них, істинні духовні цінності. Наркоманія,
забрудненість телебачення бойовиками, порно, мильними операми, естрадою низької
якості, нецензурною лексикою, доступність "жовтої преси” з відвертими фото,-
все це всмоктується довірливими дітьми. І якщо поруч нема досвідченого
направляючого на істинний шлях вихователя, то наслідки будуть страшними.
В цій ситуації школа стала єдиним виховним закладом, який бере на себе
весь удар. В зв`язку з цим виховної
сфери лягає відповідальність переходу до
більш нових методів роботи з дітьми. Необхідно створити цілий механізм, який
буде направлений на забезпечення
формування духовної особистості учнів в тісному зв`язку з культурою українського народу, його
традиціями, які складались історично.
Фольклор – важлива сфера духовної культури кожного народу і на його
основі повинна будуватись виховна робота
в школі, так як розвиток духовності неможливий без усвідомлення себе часткою
народу, його культури. В цьому розумінні фольклор – це школа спілкування,
культури поведінки, культури побуту і одягу, праці і т.д.
Мистецтво
народу відображає сформоване віками уявлення
людей про оточуючий світ, природу, красу і гармонію життя, про добро і зло.
Тому виховна робота повинна спиратися на фольклор рідного краю та українського
народу.
З цією метою в
школі необхідно створити "Творчу майстерню мистецтв”, яка включає в себе
декілька направлень, і як підсумок, виконує єдине істотне завдання: "Виховання
духовної культури учнів в тісному
зв`язку з традиціями українського народу та народів, що населяють Придністров'я.”
|